У стародавніх книгах рідко знайдеш згадку про це місце. Бо Лавка Гортензії не має адреси й не стоїть на жодній карті. Двері її з’являються тільки перед тими, хто справді шукає магію.
Кажуть, що Лавка стоїть на межі світів: у ній переплітаються стихії вогню, води, землі, повітря й тіні. І кожна річ, яка потрапляє сюди, перестає бути «просто річчю» — вона стає артефактом, готовим знайти свого власника.
У центрі цього світу — леді Гортензія, мудра чарівниця й хранителька Лавки. Вона знає мову трав, вогню та каменів, відчуває наміри й бачить потреби.
Іноді гість ще не розуміє, що шукає, але леді Гортензія вже знає: сьогодні йому потрібен захист, завтра — очищення, а післязавтра — новий подих сили.
Та Лавка жила б значно повільніше без її мешканців.
✨ Феї-пакувальниці складають посилки так, щоб у кожній залишалася крапля магії.
🌙 Феї-шептухи тихо нашіптують гостям, який артефакт варто взяти саме сьогодні.
🪙 А гном-скарбничий суворо стежить, щоб усі обміни були чесними й жодна монета не загубилася в хаосі блискіток.
У свічках живуть саламандри, що палають разом із наміром. У травах прокидаються драйади, які знають силу кожної рослини. В кристалах дрімають каменеві хранителі, готові пробудити енергію у своєму власнику.
А в тіні Лавки чатують Хранителі Завіси, які не дозволяють потрапити сюди тим, хто приходить без чистого серця.
Та особливе місце належить Мраксу, чорному коту-фамільяру.
Він сидить на полицях, ліниво розтягує слова й буркотливо кидає поради, наче робить вам послугу. Мракс саркастичний і зарозумілий, але завжди уважний: він перший помічає небезпеку, попереджає про події та не дозволяє зробити помилку.
Хоч його характер не цукор, усі знають: він вірний друг і справжній захисник Лавки.
У Лавці немає випадкових покупок. Є лише зустрічі з артефактами, які вже давно чекали саме тебе.
Свічка, що обирає тебе. Камінь, який шепоче твоє ім’я. Трава, яка оживає в твоїх руках.
Бо Лавка Гортензії — це не просто магазин. Це легенда, що оживає. І якщо ти читаєш ці рядки — двері вже відчинилися перед тобою.
